Перейти до вмісту

За правописом ясно-блакитний пишемо через дефіс

Дідух Соломія3 хв читання

За правописом ясно-блакитний пишемо через дефіс
У цьому матеріалі

На фото — ясно-блакитне небо, а не «ясноблакитне». Правильно писати ясно-блакитний через дефіс: ясно-блакитна вода, ясно-блакитні очі.

Коротко: правильно — ясно-блакитний. Варіанти ясноблакитний і ясно блакитний — орфографічні помилки.

Чому потрібен дефіс

Ясно-блакитний — складний прикметник на позначення відтінку кольору. Перша частина ясно- вказує на світліший, ясніший або менш насичений тон блакитного. Тому частини слова поєднуємо дефісом.

Так само пишемо:

  • ясно-зелений паркан;
  • ясно-рожеве плаття;
  • ясно-сірий светр;
  • ясно-синя обкладинка;
  • ясно-золотисте світло;
  • ясно-русяве волосся.

Через дефіс пишуть і назви поєднання рівноправних кольорів: біло-блакитний, жовто-блакитний, чорно-білий. А от жовтогарячий і червоногарячий — винятки: їх пишемо разом, бо вони називають неподільний колір.

Не кожне «ясно» зливається зі словом

Порівняйте:

Через дефісОкремо
ясно-блакитне небоясно виражена думка
ясно-зелена сукняясно окреслена мета

У першому випадку ясно- разом із назвою кольору утворює складний прикметник. У сполуках ясно виражений і ясно окреслений це прислівник із дієприкметником або прикметником, тому слова пишемо окремо.

Слова, утворені від сполучення прикметника з іменником, пишемо разом: ясноокий — «із ясними очима», ясночолий — «з ясним чолом», яснокрилий — «із ясними крилами». Тут немає назви відтінку кольору, тому правило про дефіс не застосовуємо.

Значення, вимова й роль у реченні

Ясно-блакитний — це світлий, чистий відтінок блакитного кольору, схожий на колір безхмарного денного неба або прозорої води.

У реченні слово найчастіше є узгодженим означенням або іменною частиною складеного присудка:

  • На заставці телефона було ясно-блакитне небо.
  • Вода в озері здавалася ясно-блакитною.

Фонетична транскрипція: [jɑsno-blɑkɪtnɪj]. У слові є побічний наголос на першій частині — [я́сно-], а головний — у другій: [блаки́тний].

Залежно від контексту близькими за значенням можуть бути світло-блакитний, блідо-блакитний, лазуровий, небесний, блаватний. Вони не завжди взаємозамінні: блідо-блакитний передає слабшу насиченість, а лазуровий — окремий відтінковий образ.

Відмінювання слова «ясно-блакитний»

ВідмінокЧоловічий рідЖіночий рідСередній рідМножина
Називнийясно-блакитнийясно-блакитнаясно-блакитнеясно-блакитні
Родовийясно-блакитногоясно-блакитноїясно-блакитногоясно-блакитних
Давальнийясно-блакитномуясно-блакитнійясно-блакитномуясно-блакитним
Знахіднийясно-блакитний / ясно-блакитного*ясно-блакитнуясно-блакитнеясно-блакитні / ясно-блакитних*
Оруднийясно-блакитнимясно-блакитноюясно-блакитнимясно-блакитними
Місцевийна/у ясно-блакитному, на/у ясно-блакитнімна/у ясно-блакитнійна/у ясно-блакитному, на/у ясно-блакитнімна/у ясно-блакитних
Кличнийясно-блакитнийясно-блакитнаясно-блакитнеясно-блакитні

* У знахідному відмінку чоловічого роду форму ясно-блакитний вживаємо з назвами неістот, а ясно-блакитного — з назвами істот. У множині відповідно: ясно-блакитні — для неістот, ясно-блакитних — для істот.

Форми кличного відмінка збігаються з називним: ясно-блакитний, ясно-блакитна, ясно-блакитне, ясно-блакитні.

Як перевірити себе

Якщо слово називає відтінок або поєднання кольорів, пишіть його через дефіс:

  • ясно-бузкова папка;
  • яскраво-ліловий шарф;
  • блідо-рожеві хмари;
  • жовтувато-червоний відблиск;
  • фіолетово-сіра тканина.

Якщо ж ясно пояснює дію чи ознаку, пишіть окремо: ясно сформульоване завдання, ясно окреслений маршрут. Дефіс потрібен лише в складній назві кольору.

Дідух Соломія

Текст

Дідух Соломія

Пише про те, що ми щодня бачимо в текстах, але не завжди знаємо, як правильно: слова, які легко переплутати, наголоси, коми та інші мовні дрібниці. Раніше працювала коректором, тож коли виникає сумнів, звикла не гадати, а відкривати словник і перевіряти. Особливо подобаються питання, на які є чітка відповідь без зайвих пояснень: розібралися за одне речення — і можна рухатися далі.

Інші матеріали

Стало в пригоді? Перекажіть далі

Залишити коментар

Прізвища на -ин, -ін, -їн у давальному відмінку тепер можуть мати закінчення -ові, а не тільки звичне -у.

Василишину — тепер можна й Василишинові