Слово дня: рідкісні й призабуті українські слова

Щодня тут нове слово. Старовинне, поетичне чи діалектне. Таке, що рідко почуєш, але приємно знати.

Слово дня

Рідкісне чи призабуте українське слово — нове щодня.

розмай

Буяння, розмаїття квітів чи барв.

«Травневий розмай вкрив луки різнобарв’ям.»

поетичне

Усі слова

Ті, що вже були, і ті, що ще будуть. За абеткою.

бережина діалектне: Узбережжя, берег річки чи моря.«Діти бавились на піщаній бережині цілий день.»
виднокрай поетичне: Горизонт — лінія, де небо стикається із землею.«Сонце сідало за виднокрай, забарвлюючи хмари в багрянець.»
гожий застаріле, діалектне: Гарний, привабливий, гідний.«Видався гожий літній ранок, повний пташиного співу й сонця.»
завше діалектне, застаріле: Завжди.«Бабуся завше зустрічала гостей теплим хлібом.»
знагла застаріле, діалектне: Несподівано, раптом.«Знагла двері відчинилися, і в кімнату влетів вітер.»
золотар застаріле: Майстер золотих і срібних виробів, ювелір.«Золотар виготовив для нареченої тонкий срібний перстень.»
ланіти поетичне, застаріле: Щоки.«Рум’янець залив її ланіти.»
легіт поетичне: Теплий, лагідний вітерець.«Легіт ворушив листя старої липи.»
ляпавиця діалектне: Мокрий сніг упереміш із дощем, сльота.«Надворі стояла бридка листопадова ляпавиця.»
маркітний діалектне: Сумний, засмучений, чимось стривожений.«Він ходив маркітний увесь день, не знаходячи собі місця.»
млость застаріле: Приємна легка слабкість, млосність.«Од спекотного полудня її охопила солодка млость.»
огуда застаріле: Недоброзичливий осуд, наклеп, злослів’я.«Він не звертав уваги на людську огуду й робив своє.»
перса поетичне, застаріле: Груди.«Вітер пестив коси й перса дівчини.»
перст поетичне, застаріле: Палець, переважно вказівний.«Він підняв перст угору, закликаючи до тиші.»
піїт застаріле, книжне: Поет — урочиста, дещо іронічна застаріла назва.«Молодий піїт читав друзям свої перші вірші.»
присмерк поетичне: Сутінки, час між днем і ніччю.«У присмерку село здавалося зовсім іншим — тихим і загадковим.»
пря застаріле: Суперечка, боротьба.«Між сусідами точилася давня пря за межу поля.»
розмай поетичне: Буяння, розмаїття квітів чи барв.«Травневий розмай вкрив луки різнобарв’ям.»
сніжиця діалектне: Сильна завірюха, хуртовина.«Сніжиця замела всі стежки до світанку.»
уста поетичне: Губи, рот.«З її уст злетіла тиха пісня.»