У сполученні «виразне читання» наголос падає на який склад?

Правильно казати: вира́зне чита́ння. У слові вира́зне наголос падає на голосний а, а в іменнику чита́ння — на склад та.

Правильно: вира́зне чита́ння
Неправильно: ви́разне чита́ння, вира́зне чи́тання

Чому саме так

Вира́зне — форма прикметника вира́зний. Він означає «такий, що передає почуття й переживання», або «чіткий, добре зрозумілий»: вира́зний погляд, вира́зне мовлення, вира́зна відповідь.

Наголос у цьому прикметнику нерухомий: під час відмінювання він залишається на другому складі.

Форма	Приклад
Називний відмінок	вира́зне читання
Родовий відмінок	вира́зного читання
Давальний відмінок	вира́зному читанню
Орудний відмінок	вира́зним читанням
Місцевий відмінок	у вира́зному або у вира́знім читанні
Множина	вира́зні чита́ння, вира́зних чита́нь

Іменник чита́ння утворено від інфінітива чита́ти. Віддієслівні іменники із суфіксом -ання зберігають наголос відповідного дієслова: чита́ти — чита́ння, пита́ти — пита́ння. Тому варіант чи́тання ненормативний.

У спрощеній фонетичній передачі словосполучення можна записати так: [виера́знеи чиета́н’:а]. Для письма достатньо запам’ятати дві наголошені голосні: вира́зне чита́ння.

Словесний і логічний наголос — не те саме

У словосполученні вира́зне чита́ння словесний наголос показує, як вимовляти окремі слова. Він закріплений за певними складами й не залежить від того, яке слово ви хочете підкреслити в реченні.

Логічний наголос працює інакше. Це виділення найважливішого слова голосом під час читання або мовлення. Наприклад:

• Учні підготували вира́зне чита́ння** — важливо, що саме вони підготували.
• Учні підготували вира́зне чита́ння — важливо, яким буде читання.
• Учні підготували вира́зне читання — важливо, хто його підготував.

Словесний наголос у словах при цьому не змінюється: граматична форма може змінитися, а місце наголосу — ні.

Виразне читання — це відтворення думок і почуттів художнього твору живим словом. У ньому важливі інтонація, паузи, темп, сила й висота голосу. Логічний наголос допомагає виділити головні слова, але жодна емоційна декламація не переносить наголос у вира́зному на перший склад.