Будова слова ПОДОРОЖ: корінь, закінчення і споріднені слова

У слові подорож є префікс по-, корінь -дорож- і нульове закінчення; основа — подорож. Суфікса в цьому слові немає.

Схема: ﹁по- + ⌒-дорож- + ☐
Основа: ⎵подорож

Префікс стоїть перед коренем і допомагає утворювати нові слова. Корінь містить спільне лексичне значення споріднених слів, а основа — це слово без закінчення. Умовні позначення для зошита: префікс — куточок зверху ﹁, корінь — дужка ⌒, суфікс — ∧, закінчення — ☐, основа — риска знизу ⎵.

Чому закінчення нульове

У початковій формі закінчення не чути й не видно. Але слово змінюється, тож закінчення можна знайти, порівнявши форми:

Форма слова	Закінчення
подорож	нульове: подорож-☐
подорожі	-і
подорожжю	-ю

Нульове закінчення не означає, що слова закінчення взагалі не мають. Воно просто не виражене окремою буквою. Іменник подорож змінюється за відмінками; це і допомагає відрізнити його від незмінних слів, наприклад гарно чи манго, у яких закінчення немає.

Споріднені слова — не форми того самого слова

До слова подорож споріднені подорожник, подорожній, дорога, подорожувати. У них є спільний корінь або його споріднені варіанти й пов’язане значення.

А подорож, подорожі, подорожжю — це форми одного слова. Їхнє лексичне значення не змінюється, змінюється граматична форма.

У корені споріднених слів відбувається чергування приголосних: дорога — доріжка — дорозі — подорож. Історично корінь пов’язаний із формою -дорог-; у слові подорож звук [г] чергується з [ж]. Це звичне для української мови явище: подібне чергування є в парах друг — дружний і берег — бережок.

За походженням слово подорож пов’язане з дорога та сполученням по дорозі. Але для розбору за будовою записуйте сучасний корінь -дорож-, а не намагайтеся механічно відтворити давню форму.

Звукова будова слова

Подорож має 7 букв і 7 звуків. Транскрипція — [по́дорож], наголос падає на перший склад; слово поділяється на склади так: по́-до-рож.

Це іменник жіночого роду, III відміни. В орудному відмінку однини маємо форму подорожжю: кінцевий приголосний основи подвоюється. Звук [ж] наприкінці слова вимовляється дзвінко — в українській мові дзвінкі приголосні в кінці слова не оглушуються.