Синонім до слова ПРАЦЮВАТИ: варіанти на всі випадки життя

Коротко: базові синоніми — трудитися і робити. Але «працювати» — слово широке, і під кожен відтінок є свій точніший відповідник: від «гарувати» для важкої фізичної праці до «функціонувати» для техніки. Далі — як вибрати.

Відтінки значення: від загальної праці до механізмів

Найчастіше «працювати» можна замінити словом залежно від того, що саме працює і як.

Відтінок	Синоніми	Приклад
Загальна діяльність	робити, трудитися	Вона трудиться над дисертацією
Напружена, старанна праця	трудитися, штурмувати, застаріле труждатися	Штурмував задачу до ночі
Важка фізична праця без відпочинку	гарувати, герувати, гирувати, мозолитися, пріти, потіти	Гарував на городі зранку до темряви
Посада, служба	служити, пробувати, орудувати	Орудує в редакції
«Посаду/місце»	займати, обіймати, посідати	Обіймає посаду головного редактора
Машини, прилади	діяти, функціонувати, розмовне робити	Генератор функціонує справно
Годинниковий механізм	розмовні іти/йти, ходити	Годинник ходить точно
Заробіток на прожиток	розмовне дбати	Дбав коло чужої крамниці
Домашнє господарство	ґаздувати, господарювати, господарити, хазяйнувати, хазяїти, поратися, порядкувати	Поралася на кухні й побігла далі
Праця за наймом	наймитувати, наймичкувати, застаріле строкувати	Наймитував у сусідів ціле літо
Недбала, невміла праця	партачити, партолити, капарити (зневажливо)	Не партач — дай майстру зробити

Одна тонкість: у розмові «робити» у значенні «працювати» звучить цілком природно — «де ти робиш?» — але в офіційному документі чи виступі краще «працювати».

Професійні дієслова

Українська любить дієслова, які самі в собі містять професію: замість «працює шевцем» — шевцює. Таких багато, і вони роблять текст живішим.

• вчителювати — працювати вчителем;
• шевцювати, чоботарювати — працювати шевцем;
• кравцювати, бондарювати, ковалювати — кравець, бондар, коваль;
• бджолярувати, пасічникувати — доглядати бджіл;
• лісникувати, лісничити — працювати лісником;
• малярувати, столярувати, теслярувати, слюсарювати — ремесла;
• шоферувати — за кермом;
• кухарити, куховарити — готувати їжу;
• хліборобити — працювати на землі;
• рибалити, рибальствувати, риболовити — вилов риби;
• пастухувати, пастушити — пасти худобу;
• писарювати, писарствувати — працювати писарем;
• лимарювати, шорникувати — виготовляти упряж;
• мірошникувати, млинарювати — працювати на млині;
• застарілі: дякувати, дячити — служити дяком; прасолувати — перепродувати худобу чи сіль.

Діалектні та застарілі відповідники теж іноді виручають: ділати — «робити діло», кряжити й увихатися — важко працювати, чуміти — «важко робити», мастакувати — працювати вміло, промишляти — добувати засоби до існування, працюватися — застарілий зворотний варіант. А для натхненної, піднесеної праці є окреме слово — священнодіяти.

Фразеологізми: коли одне слово слабкувато

Фразеологізмів тут десятки, і вони покривають увесь спектр — від героїчної праці до її імітації.

Працювати невтомно й багато:

• не покладати рук;
• крутитися як білка в колесі (як веретено в піст);
• не знати сну й відпочинку, не знати ні дня, ні ночі;
• не мати коли вгору глянути;
• не розгинати спини;
• засукувати рукави — рішуче братися до справи;
• докладати рук, докладати зусиль.

Важка, виснажлива праця:

• гнути спину (горба, карк, хребет) — важко й покірно;
• гріти чуба (чуприну, лоба) — важка фізична робота;
• обливатися сьомим потом, працювати до сьомого поту;
• мозолити руки, набивати мозолі;
• тягти лямку, терти лямку — важка й одноманітна;
• перти плуга, ходити в плузі — основна важка праця;
• ходити в ярмі — підневільна й тяжка;
• рвати жили, надривати пупа — понад силу;
• перериватися надвоє, розриватися надвоє — намагатися встигнути непосильний обсяг;
• вимотувати жили — робота до повного виснаження;
• робити, аж очі на лоба вилазять;
• працювати як чорний віл, по-волячому; працювати як мурашка — сумлінно й невпинно.

З натхненням:

• горіти в роботі;
• працювати з вогником — творчо й із запалом.

Заради шматка хліба:

• жити чесним потом, добувати хліб кривавими мозолями;
• працювати з-під батога — виключно з примусу.

І коли роботи немає:

• працювати з холодком, спустивши рукави, без вогника — неохоче й байдуже;
• просиджувати штани, протирати лікті — марнувати час на робочому місці.

Окремий скарб — вираз шарики працюють у кого: так говорять про кмітливу людину, в якої мозок працює на повну. А «бути при ділі» чи «братися за діло» — про корисну зайнятість. Народне око підмітило і типаж: «Він у роботі — семиділуха» — людина, що вміє робити багато справ одночасно.

Прислів’я продовжують ту саму тему: «Робить — сорочка не висихає» — про невпинну працю, «Працює до синього поту» — про межу перевтомлення, «За роботою ніколи носа втерти» — про брак часу. А звичку до безперервної важкої праці описує «Як віл у ярмі: не випряжеш — не випряжеться». Іван Франко стиснув це все в один рядок: «Працюй, а Бог ти допоможе».

З чим «працювати» сполучається

Якщо заміна синонімом ламає керування дієслова, перевірте прийменник. «Працювати» керує так:

• працювати над чим — над статтею, над проєктом;
• працювати біля чого — біля верстата;
• працювати з чим — з документами;
• працювати на кого — на компанію, на результат.

Синоніми це керування не завжди успадковують: «трудитися над чим» звучить добре, а «функціонувати над чим» — уже ні.

Словник як орієнтир

Грінченко тлумачив «працювати» просто через «трудитися». Академічний СУМ розгорнув ширше: затрачати фізичну й розумову енергію, беручи участь у створенні матеріальних і духовних цінностей. Тобто слово покриває і руки землекопа, і голову перекладача — тому підбір синоніма завжди починається з питання, чию енергію ви описуєте.

Дрібниця наостанок: дієслово недоконаного виду, тож «попрацювати», «відпрацювати» — це вже інші слова з іншими відтінками. І наголос не заблукайте: працюю, працюєш, працюють.