Синонім до слова ДІТВОРА: нейтральні, розмовні й діалектні варіанти

«Дітвору» можна замінити словами «діти», «малеча» або «дітлахи», але найдоречніший варіант залежить від контексту й потрібного стилю.

«Діти» — нейтральне слово, «дітлахи» — розмовне, а «малеча» найточніше називає дітей молодшого віку.

Які синоніми має слово «дітвора»

«Дітвора» — розмовний збірний іменник. Її відповідники відрізняються віковим значенням, емоційним забарвленням і стилем.

Нейтральні відповідники

• «Діти» — нейтральна назва; підходить, коли не потрібне особливе стилістичне забарвлення.
• «Малеча» — збірна назва, передусім для дітей молодшого віку.
• «Дитинчата» — форма множини на позначення малюків або дітей.

Розмовні й експресивні слова

• «Дітлахи» — поширений розмовний синонім у множині.
• «Дітва» — збірний синонім до слова «дітвора».
• «Дітворня» — розмовний збірний синонім.
• «Дітлашня» — розмовний збірний синонім.
• «Дрібнота» — розмовна збірна назва малечі або маленьких дітей.
• «Дріб’язок» — розмовний збірний синонім до слів «діти» й «дітвора».
• «Дробина» — розмовна назва гурту малюків.
• «Дітиська» — експресивно-розмовний синонім до слова «діти».
• «Мілкота» — розмовна збірна назва маленьких дітей.

Діалектні назви

• «Ма́леч» — діалектний синонім до слова «дітвора».
• «Бахурня́» — діалектна збірна назва дитячого гурту або підлітків.
• «Дріб» — у діалектному мовленні так називають малих дітей або дітвору.

Діалектні слова пасують, коли потрібен місцевий або стилізований колорит; в інших випадках краще зважати на їхнє забарвлення й точний віковий відтінок.

Як вибрати синонім за контекстом

Для нейтрального й офіційного тексту

У нейтральному повідомленні найпростіше й найточніше слово — «діти». Наприклад: діти гралися у дворі звучить спокійно, а дітвора гралася у дворі — тепліше й жвавіше. Змінився не зміст, а тон.

В офіційному тексті вибирайте назву за контекстом: це можуть бути діти, неповнолітні або учні. «Дітвора» та інші емоційно забарвлені слова там зазвичай недоречні.

Зважайте й на узгодження. «Дітвора» та «малеча» — збірні іменники жіночого роду в однині: дітвора вибігла, малеча вибігла. А «діти» й «дітлахи» — форми множини: діти вибігли, дітлахи вибігли.

Для розмови та художнього тексту

У розмові й художньому тексті «дітвора» допомагає передати тепле, жваве враження від гурту дітей. Наприклад: Після дзвінка дітвора вибігла на подвір’я. У нейтральному повідомленні природніше було б: після дзвінка діти вибігли на подвір’я.

Якщо слово повторюється, не обов’язково щоразу шукати йому заміну: у художньому тексті повтор або об’єднання речень часто звучить краще за строкату низку синонімів, де «діти» в першому реченні раптом перетворюються на «дітвору» в другому. Наприклад, речення «Діти прибігли до ставка. Діти взялися запускати кораблики» можна просто об’єднати: «Діти прибігли до ставка й узялися запускати кораблики». А «дітвора» варта того, щоб узяти її свідомо — коли потрібен тепліший тон: «Дітвора прибігла до ставка й узялася запускати кораблики».

Що означає слово «дітвора» і як його вживати

Збірне значення та граматична форма

«Дітвора» — збірний іменник жіночого роду: так називають дітей як гурт. Тому прикметник і дієслово узгоджуються з ним в однині жіночого роду: весела дітвора, дітвора зібралася біля сцени.

Із дітьми граматика поводиться інакше: це форма множини — діти зібралися. А от сказати три дітвори не можна: слово дітвора не рахують кількісними числівниками. Кількість передають інакше: багато дітвори, гурт дітвори або купа дітвори.

Наголос і приклади вживання

Нормативний літературний наголос — дітвора́. У Словнику української мови в 11 томах зафіксовано також варіант із подвійним наголосом — дітво́ра́.

Слово трапляється й у художній літературі. Михайло Коцюбинський писав: «Висипала на вулицю дітвора і збудила тишу криком та дзвінким сміхом».