50 синонімів до слова СУМНИЙ: від легкого смутку до відчаю

До слова «сумний» часто добирають такі синоніми: невеселий, смутний, зажурений, журний, сумовитий, тужливий, засмучений, скорботний, меланхолійний або похмурий. Вибір залежить від того, що саме описуєте й наскільки сильний цей стан: настрій людини, її погляд, пісню чи похорон.

«Сумний» — це людина, яку охопив сум, або явище, що викликає сум. Відтінки можуть бути різними: від легкого смутку до відчаю, від зовнішнього прояву до глибокого переживання.

Легкий сум: ще не біда

Ці слова описують стан, коли на душі неспокійно, але світ не скінчився.

• невеселий — просто бракує радості, найнейтральніший варіант;
• нерадісний — сповнений прикрощів, трохи книжніший;
• смутний — похмурий, пригнічений настрій;
• сумовитий, журливий, журний — тиха журба, ці слова добре пасують до пісні й вірша;
• тужливий і тужний — рівноцінні слова, хоча тужний трапляється рідше;
• меланхолійний і меланхолічний — сум із відтінком мрійливості; частіше вживають «меланхолічний»;
• мінорний — розмовне переносне слово про настрій, схожий на музику в мінорі.

До слова «веселий» переносним синонімом є «мажорний», а до слова «сумний» — «мінорний». Наприклад: «Що ти сьогодні такий мінорний?»

Коли сум має причину

Ці слова підкреслюють, що людина засмутилася через щось конкретне.

• засмучений — зазнав прикрості через подію;
• зажурений — заглибився в невеселі думки;
• засумований — сумує тривалий час;
• посмучений — про людину або цілу громаду, які раптом стали сумними;
• спохмурілий, спохмурнілий — набув сумного вигляду під впливом обставин;
• запечалений, опечалений, припечалений — утворені від слова «печаль», із різними префіксами.

Зажурений описує стан без прив’язки до конкретної події, а засмучений часто вказує на її наслідок: людина провалила контрольну, посварилася чи щось утратила. У художньому тексті цей вибір допомагає точніше передати думку.

Глибоке горе і відчай

Ці слова передають сильні переживання, тож добирати їх варто з огляду на контекст.

• скорботний — книжне слово на позначення глибокої печалі; словник Полюги позначає його як книжкове;
• скрушний — сум, журба і скорбота;
• ревний — пройнятий сумом, гіркотою або болем; не плутайте з «ревнивий»;
• болісний, жалібний, жалобний, рідковживане жальний — слова, пов’язані з болем і трауром;
• траурний — уживається в контексті скорботи й похорону: траурна музика, траурна хода;
• заупокійний — стосується похоронного ритуалу, співу чи молитви;
• розпачливий — передає граничний відчай і безвихідь;
• безрадісний — позбавлений радості, сповнений безпросвітного смутку;
• безвідрадний, безвідрадісний, невідрадний, невідрадісний — варіанти зі значенням «такого суму, якому нема ради»;
• невтішний, безутішний, нерозважний — про те, що неможливо розрадити.

Коцюбинський ужив два з цих слів поруч: «А дервіш усе сидить на тому ж місці, сумний, невтішний». Друге слово підсилює перше. Так працює синонімічний ряд у художньому тексті.

Сум, який видно на обличчі

Ці слова описують зовнішній прояв суму, а не саме почуття.

• похмурий, хмурий — про понурий настрій або похнюплений вигляд;
• насуплений, насурмонений, нахмурений, нахмарений — про насуплений, ніби затягнутий хмарами лоб;
• похнюплений — із опущеною головою;
• понурий, понуристий, понуруватий, пониклий — із похиленою поставою та пригніченим виглядом;
• пригнічений, пригноблений, присмучений, причмелений — про людину, на яку тисне смуток.

Борис Грінченко зафіксував таку сцену: «Петро, похнюпивши голову, сидить сумний-сумний». Подвоєння тут не випадкове: про нього йдеться нижче.

Рідкісні, діалектні та фольклорні

Ці слова рідко почуєш у повсякденному мовленні, але вони можуть пасувати до тексту про село або фольклорної стилізації.

• печаловитий і печалуватий — діалектні;
• сумливий — фольклорне;
• маркітний — діалектне, зафіксоване у словнику Караванського.

Як підсилити або пом’якшити

Українська дозволяє змінити інтенсивність слова «сумний» без синонімів:

• підсилення за допомогою префікса й подвоєння: пресумний, сумний-пресумний, сумний-сумний;
• зменшено-пестливі форми: сумненький, сумнесенький, смутненький, смутнесенький.

Пестливі форми мають антонімічні пари: веселенький — сумненький, веселенько — сумненько. Подвоєння (сумний-сумний) — засіб художнього тексту, який Грінченко також фіксував.

Слово залежить від іменника

Словник синонімів Караванського подає синоніми залежно від того, що саме описують:

Іменник	Синонім
думки, стан, серце, доля, життя	сумний, журний, смутний
спів	плакучий
похід	жалобний
вістка	прикрий
стан	жалюгідний
пам’ять	недобрий

Тому «сумна пісня» і «сумна вістка» звучать по-різному. У другому випадку точніше сказати прикрá вістка.

Фразеологізми й народні порівняння

Коли одного слова замало, можна скористатися сталими висловами й порівняннями.

Про людину:

• хмара хмарою — дуже сумний, похмурий;
• мов у воду опущений — глибоко засмучений і пригнічений;
• як водою облитий — пригнічений, збентежений сумом;
• як у воді намочений — засмучений, зажурений чи роздратований;
• сам не свій — вибитий зі звичного стану горем;
• носа повісив, руки опустив, вкинувся в тугу — про зажуру, розчарування, зневіру;
• один смуток, одна печаль — про суцільний, безпросвітний сум;
• ходить як душа без тіла — про крайню апатію й виснаження.

Є й порівняння з природою: сумний, як хмара, сумний, як грозова туча, сумний, як ніч, хмарою повитий, темніший темної ночі.

Народна іронія відбилася у висловах сумний, як гроші загубив, сумний, як останнє спік, сумний, як обкрадений старець. Є й приказки: «Журба плугом по серцю оре», «Зажурився, що рано оженився», «У погоду і сумний веселим буває». Про грудень кажуть: «Сумний грудень і в свято, і в будень».

Ці вислови описують стан, а не слугують формулами етикету. «Ходить, наче батька поховав» кажуть про когось, а не звертаються так до цієї людини.

Сполучуваність і типова помилка

«Сумний» поєднується з іменниками: вигляд, вечір, вірш, голос, дівчина, думка, інтонація, мелодія, настрій, обличчя, пісня, спів, тон, характер.

Форми «грусний» в українській мові немає: це калька з російського «грустный». У диктанті чи НМТ форма «грусний» буде помилкою.

Наголос у слові сумни́й, -на́, -не́ падає на кінцевий склад. Так його фіксував словник Голоскевича 1929 року й подають сучасні орфоепічні словники.

Відмінювання

Відмінок	Чол. рід	Сер. рід	Жін. рід	Множина
Називний	сумний	сумне	сумна	сумні
Родовий	сумного	сумного	сумної	сумних
Давальний	сумному	сумному	сумній	сумним
Знахідний	сумного / сумний	сумне	сумну	сумних / сумні
Орудний	сумним	сумним	сумною	сумними
Місцевий	на/у сумному або сумнім	на/у сумному або сумнім	на/у сумній	на/у сумних

У знахідному відмінку форма залежить від істоти: сумного хлопця (істота), але сумний день (неістота). У місцевому відмінку нормативні обидва закінчення: на сумному і на сумнім.

Антоніми й як це працює в літературі

Прямий антонім — веселий, повнозначний — радісний. Дієслівні пари: радіти — сумувати, радуватися — смутитися.

Класики ставили ці слова поруч, щоб підкреслити контраст:

• Ліна Костенко: «Веселий був, а я була сумною»;
• Василь Симоненко: «І припала така година дуже радісна і трохи сумна»;
• Микола Хвильовий: «радісні й сумні сльози»;
• Дмитро Павличко: «мої сумні й радісні дороги».

Це приклади оксиморону або антитези. У шкільному творі такий прийом може бути доречнішим за просту заміну слова синонімом.

Книжковий крилатий вислів лицар печального (сумного) образу вживають про наївного мрійника, за аналогією з Дон Кіхотом.

Рими до слова «сумни́й»

Для вірша чи пісні можна використати такі рими:

• двоскладові: смутний, земний, скрутний, трудний, нудний, мутний, важкий, тяжкий, гіркий;
• трискладові: нелегкий, непростий, чарівний;
• чотирискладові: неголосний, немолодий.

Як обрати слово за три секунди

Визначте, наскільки сильний сум і що саме його викликає. Для легкого смутку підійдуть невеселий чи журний. Про людину, яка пережила прикрість, можна сказати засмучений або зажурений. У контексті похорону й горя доречні скорботний і траурний. Зовнішній вигляд описують словами похмурий чи пониклий, а безвихідь — розпачливий або безвідрадний. Для сумної пісні може пасувати слово журна.