Наголос у слові ОБРУЧ: на який склад і куди він переходить у відмінках

Правильно — обру́ч: наголос падає на другий склад, на «у». В інших відмінкових формах він переходить на закінчення: обруча́, обруче́м, обручі́, обручі́в. Вимова о́бруч — з російської, де наголос стоїть на першому складі.

Як змінюється наголос

Відмінок	Однина	Множина
Називний	обру́ч	обручі́
Родовий	обруча́	обручі́в
Давальний	обруче́ві, обручу́	обруча́м
Знахідний	обру́ч	обручі́
Орудний	обруче́м	обруча́ми
Місцевий	на обручу́, обручі́, обручеві	на обруча́х
Кличний	обру́чу	обручі́

Наголос на основі зберігається лише в називному, знахідному й кличному відмінках однини: обру́ч, обру́чу. В інших формах він рухомий — як і в слові «спина».

Як це звучить у реченні

• Крутити обру́ч у дворі — наголос на другому складі, на «у».
• Поклади стрічку на обручі́ або на обручу́ — обидві форми місцевого відмінка однини.
• Набити обручі́ на діжку — так кажуть про смуги, що скріплюють діжку.
• Гімнастичні вправи з обруче́м — в орудному відмінку наголос переходить на закінчення.

Звідки взялося слово

Праслов’янське obrǫčь означало «зап’ястя, браслет, кільце». Воно утворене від ob — «навколо» — та основи слова *rǫka — «рука»: первісно обруч був тим, що обхоплює руку. До споріднених українських слів належать обру́чик, обручи́нка й обру́чка — «перстень»; із цим рядом пов’язане й слово «обручини». Порівняйте: російською — о́бруч, білоруською — абру́ч, польською — obręcz.

Що називають обручем

Обруч — це зігнута кільцем металева чи дерев’яна смуга, а також смуга, якою скріплюють бочку або діжку; ще так називають прикрасу-кільце на голові чи руці й будь-що, що має форму кола. У Сосюри дітвора ганяє обручі в алеях, у Коцюбинського бондар робить їх для діжок, а в Панча скриня виблискує залізними обручами. У Скляренка Дніпро огортає Київ «твердим крижаним обручем» — тут слово вжито переносно.

Як запам’ятати

Римуйте: обру́ч — пору́ч. Інші слова, у яких легко схибити, — у добірці наголосів, у яких найчастіше помиляються. Не плутайте обру́ч з обіруч: це прислівник зі значенням «обома руками».