На який склад падає наголос у слові «спина»?

Правильно — спи́на: наголос падає на перший склад, на голосний [и]. Варіант спина́ трапляється в окремих діалектах і побутовому мовленні, але літературна норма — спи́на.

Коротко: спи́на, два склади, наголошений перший склад.

Як запам’ятати наголос у слові «спина»

Слово спина має два склади: спи-на. Наголос залишається на першому:

• спи́на;
• спи́нка;
• спи́нонька.

Можна запам’ятати короткою римівкою:

Спи́на, спи́нка, спи́нонька — наголос на «и» дзвінко.

У прикметнику наголос змінюється: спинни́й. Це не суперечність, а звична модель: у похідних прикметниках наголос може переходити на суфікс або закінчення.

Іменник	Прикметник
спи́на	спинни́й
спи́нка	спинни́й біль
спи́нонька	спинни́й м’яз

Тому в реченнях наголос звучить так: у мене болить спи́на, але спинни́й біль не минає.

Наголос в українській мові вільний і рухомий: у різних словах та формах він може падати на різні склади. У слові спина він у всіх відмінкових формах залишається на першому складі.

Відмінювання слова «спина»

Відмінок	Однина	Множина
Називний	спи́на	спи́ни
Родовий	спи́ни	спин
Давальний	спи́ні	спи́нам
Знахідний	спи́ну	спи́ни
Орудний	спи́ною	спи́нами
Місцевий	на спи́ні, у спи́ні	на спи́нах, у спи́нах
Кличний	спи́но	спи́ни

Приклади:

• Після тренування в мене болить спи́на.
• Рюкзак висить на спи́ні.
• Діти стояли спи́нами до дошки.
• Спи́но, відпочинь після такого робочого дня.

У родовому відмінку множини форма має нульове закінчення: кілька спин. Наголос при цьому залишається на основі.

Що означає слово «спина»

Найчастіше спина — це задня частина тулуба людини від шиї до крижів: затерпла спина після довгої поїздки. Так само називають верхню частину тулуба тварини.

Слово має й переносні значення:

• опукла верхня поверхня природного об’єкта або рельєфу: спина гори;
• задня частина одягу: спина пальта, спина сорочки.

Форма спиною іноді вживається як прислівник зі значенням «обличчям у протилежний бік»: стояти спиною до вікна.

Фразеологізми зі словом «спина»

У сталих висловах слово зберігає наголос: спи́на, спи́ною, спи́ни. Ось поширені звороти:

• за спиною — позаду; також про пережиті події чи досвід: за спиною вже чимало випробувань;
• робити щось за спиною — таємно, без відома людини;
• говорити у спину — говорити услід тому, хто віддаляється;
• дати ножа в спину — підступно зрадити;
• гнути спину — важко працювати або підлабузнюватися;
• не розгинати спини — працювати без упину;
• розправити спину — відпочити, відновити сили або відчути впевненість;
• обернутися спиною — виявити байдужість чи відмовити в допомозі;
• показати спину — утекти або відступити;
• стояти за спиною — підтримувати, протегувати чи приховано керувати;
• мороз по спині перебігає — раптом стає страшно або моторошно;
• мурашки бігають по спині — виникає переляк, трепет чи сильне хвилювання.

Ці звороти описують конкретні ситуації, тож підбирати їх варто за значенням. Наприклад, гнути спину не радять казати людині, яка просто багато працює: вислів передає важку працю або підлабузництво.

Мінітест для перевірки

Оберіть нормативний варіант:

1. Після роботи ниє спи́на / спина́.
2. Лікар пояснив причину спинно́го / спи́нного болю.
3. Рюкзак лежить на спи́ні / спині́.

Правильні відповіді: спи́на, спинно́го, спи́ні.

Отже, якщо йдеться про іменник, кажемо спи́на. Якщо це прикметник спинни́й, наголос переходить на другий склад.