Будова слова НЕДОВГО: розбір на 3 частини та чому немає закінчення

Не-довг-о: префікс не-, корінь -довг-, суфікс -о. Закінчення немає — основа збігається з усім словом. Це прислівник, а прислівники не змінюються, тож їм просто нічого змінювати.

Схема розбору

• не- — префікс, стоїть перед коренем;
• -довг- — корінь, несе спільне значення споріднених слів: довгий, довго, довжина, подовжити;
• -о — словотворчий суфікс, який утворює прислівники від якісних прикметників: швидкий → швидко, смішний → смішно;
• закінчення немає, тому основа — усе слово, недовго.

Чому немає закінчення

Закінчення — змінна частина слова: воно виражає рід, число, відмінок чи особу і змінюється, коли слово підлаштовується до інших слів у реченні. Недовго — прислівник, незмінювана частина мови: воно однакове в будь-якому реченні, змінювати нічого.

Тому літера «о» в кінці — не закінчення, а суфікс. Це найчастіша учнівська помилка на розборі: бачать голосну в кінці й автоматично «відрізають» її як закінчення. Перевірка проста: спробуйте змінити слово за родами чи відмінками. Недовго, недовго, недовго — нічого не змінюється, отже, змінної частини тут немає.

Те саме з іншими незмінюваними словами: прислівники нестерпно, холодно, дрібно та іншомовні іменники на голосний — таксі, купе, хобі — теж не мають закінчень.

Як утворилося слово

Ланцюжок простий: довгий → недовгий → недовго. Від прикметника довгий префікс не- утворив недовгий, а суфікс -о перетворив його на прислівник — при цьому замінив собою закінчення -ий.

Порівняйте будову споріднених слів:

Слово	Будова
недовго	префікс не-, корінь -довг-, суфікс -о, закінчення немає
недовгий	префікс не-, корінь -довг-, закінчення -ий
довго	корінь -довг-, суфікс -о, закінчення немає
довгий	корінь -довг-, закінчення -ий

Добре видно, чому в прислівників немає закінчення, а в прикметників є: прикметник узгоджується з іменником (довга дорога, довгий шлях), прислівник — ні.

Разом чи окремо: не довго

Зі стверджувальним значенням пишемо разом: недовго — його можна замінити словами трохи, коротко, мало часу. Він поміркував недовго і погодився = поміркував трохи.

Окремо — не довго — пишемо у трьох випадках:

• є протиставлення зі сполучником а або але: Не довго думав, а добре сказав;
• стоїть заперечне підсилювальне слово: зовсім не, нітрохи не, аж ніяк не — До свята зовсім не довго;
• заперечення підкреслюється саме собою, а не описує міру часу.

Тут немає «єдино правильної» відповіді без контексту: обидва написання нормативні, але означають різне. Разом — це «трохи часу», окремо — це «не довго, а щось інше». У текстах написання разом трапляється приблизно у 80% випадків — просто тому, що частіше йдеться про міру часу, а не про протиставлення.

Звукова будова

Сім літер, сім звуків, три склади: не-дов-го. Наголос падає на другий склад: не-до́в-го. Голосні — [е], [о], [о], приголосні — [н], [д], [в] (після голосного перед приголосним звучить як [ў]), [г].

Слово в реченнях

У звичайному вжитку недовго — обставина міри і ступеня або способу дії: недовго пломенів — горів короткий час. Але в деяких конструкціях слово поводиться як присудкове:

• Тут же недовго: прийшли, прочитали — про незначну витрату часу;
• у розмовному мовленні — «легко, неважко»: Олесь Гончар писав Їм недовго про те, що загрозу легко здійснити;
• у значенні «незабаром, скоро»: у Володимира Сосюри — Загравам недовго вже палать над лоном рідних міст;
• у Лесі Українки — так заслабнути недовго з туги — про високу ймовірність захворіти.

А у фразеологізмі недовго думаючи (або недовго думавши) слово взагалі втратило зв’язок із часом: зворот означає «без роздумів, без вагань, одразу». Із Шевченка — Будеш щаслива. Та недовго, зі Стельмаха — народний зворот Недовго йому лишилося топтати ряст.

Історія кореня сягає праслов’янського дългъ — «довгий, тривалий». Спершу слово означало протяжність у просторі, а згодом закріпилося й у часовому значенні — тому сьогодні довгий працює в обох: і довга дорога, і довгий день.