Посівалки, які легко вивчити дітям: короткі засівалки для хлопчиків на 1 січня

Ось короткі посівалки, які дитина може швидко повторити й вивчити: від чотиривірша «Я маленький сівачок…» до трохи довших віншувань про врожай, мир і добробут. Посівання відбувається рано-вранці 1 січня — у перший день Нового року за новоюліанським календарем; за старим стилем це було 14 січня.

Найпростіша посівалка:
Я маленький сівачок,
Дайте грошей в кулачок!
Щоб у вас добро велося,
Щоб усе в житті збулося!

Короткі посівалки для дітей 2–4 років

Для найменших краще обрати чотири рядки з повторюваними закінченнями. Дитині легше втримати ритм, якщо текст звучить як короткий речитатив.

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щастя, радості бажаю,
Гроші в торбинку чекаю!

Ще один зовсім короткий варіант:

Я маленький сівачок,
Насипаю зерняток.
Щастя й миру вам бажаю,
З Новим роком вас вітаю!

А цей текст зручно вчити завдяки однаковій будові рядків:

Посіваю — вас вітаю,
Щастя й радості бажаю.
Хай весь рік добро ведеться,
А в родині сміх сміється!

Фраза «Дайте грошей в кулачок» — найкоротша дитяча формула прохання про винагороду. У посівалках також кажуть: «З Новим роком й з Васильком, дайте гроші з кошильком». Для дітей є й жартівливий варіант про паперові гроші: мовляв, дрібні монети рвуть діряві кишені.

Посівалки для дітей 5–7 років

Якщо дитина вже легко запам’ятовує чотири рядки, можна взяти традиційніше віншування.

Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Сійся, родися, жито-пшениця,
Горох, чечевиця і всяка пашниця!

Слово пашниця означає хлібне зерно або злаки в полі. Тому цей рядок — не просто перелік складних слів, а побажання врожаю.

Сію, вію, посіваю
Узимі на літо.
Щоб родило в полі жито,
А в господі було сито!

Формула «узимі на літо» закликає до літнього тепла й нового врожаю посеред зимових морозів.

Для міської оселі можна замінити старовинні слова сучаснішими:

Сію зерно на поріг,
Щоб достаток в дім прибіг.
На килим і на паркет —
Щастя вам на цілий рік!

У традиційних текстах посівальник бажає, щоб у полі було зерном, а вдома — добром. Тому посівалка може звучати так:

У полі — зерном,
У дома — добром,
Щоб хліб був на столі,
А мир — у цілій землі!

Жартівливі посівалки з проханням винагороди

Такі тексти дітям легко запам’ятати, бо в них є кумедна несподіванка.

Прийшов посипати,
Зернят забув взяти,
Маю у кишені
Гороху півжмені!

А ось варіант для порожньої торбинки:

Торба в мене невеличка,
Та чекає гостинця:
Кільце ковбаси, кавальчик сала,
Щоб торбинка не гуляла!

У довших жартівливих віншуваннях просять також пампух, яблука й горнятко меду. Господарі можуть обдарувати посівальника грішми, пирогами, пампушками, варениками, бубликами, печивом, ковбасою та цукерками.

Ще один варіант — із побажанням достатку:

Щоб грошей було багато,
Щоб раділи всі у хаті,
Щоб у гаманці водились,
А всі мрії ваші здійснились!

Традиційні побажання про врожай і добробут

У посівалках кожне зерно має своє символічне побажання:

• жито — життя, достаток і добробут;
• пшениця — святий хліб і захист від заздрісників;
• мак — кохання;
• пшоно — сміх і веселощі;
• овес — міцне здоров’я для всього роду.

Тому можна скласти коротке віншування з кількох образів:

Житом сію — на життя,
Пшеницею — на добро,
Маком — на любов,
Вівсом — на здоров’я знов!

У старовинних формулах бажали ниві бути «знизу корінистою, а зверху колосистою». Для дитини це можна подати простіше:

Хай коріння буде сильним,
А колосся — золотим.
Хай у полі все родиться,
А в родині добро множиться!

У текстах також згадують коноплі, які мають вирости високими до самої стелі, і льон — заввишки до коліна. Це супроводжується побажанням, щоб у господарів не боліла голова:

Коноплі — під стелю,
Льон — аж до коліна,
Щоб голова не боліла
Уся ваша родина!

Патріотична посівалка

Сучасні тексти часто містять побажання миру Україні та єдності людей.

Сію жито і пшеницю,
Щоб раділа вся світлиця.
Щоб у світі мир настав,
Щоб добро наш край єднав!

Можна додати традиційні образи калини й пшеничного поля:

Хай калина розквітає,
Хай пшениця колоситься,
Хай вкраїнська наша родина
Буде разом і єднається!

У старовинних і сучасних варіантах посівальник може завершити віншування словами «Христос ся рождає!» або «Христос народився!». Але це завершення, а не ознака самої посівалки.

Посівалка, щедрівка чи колядка?

Їх легко переплутати, особливо коли текст передають усно.

Жанр	Коли й хто виконує	Що роблять
Посівалка	Хлопчики та чоловіки рано-вранці в перший день Нового року	Розсипають зерно й бажають урожаю, здоров’я та достатку
Щедрівка	Дівчата щедрують напередодні Нового року, у Щедрий вечір	Віншують господарів напередодні новорічного ранку
Колядка	Може звучати в різдвяному циклі свят	Її не слід автоматично називати посівалкою

Якщо у вірші є посівання зерном, побажання врожаю й новорічного достатку, це посівалка. Приспів «Христос ся рождає» може бути завершенням віншування, але сам по собі не перетворює колядку на посівалку.

Як швидко вивчити текст із дитиною

Спочатку оберіть один чотиривірш, а не довге віншування. Прочитайте його дитині двічі, потім промовляйте по одному рядку, а дитина нехай повторює за вами.

Допомагають рухи:

• на словах «сію» дитина робить рух рукою, ніби розсипає зерно;
• на словах «вітаю» киває або вклоняється;
• на побажанні грошей показує долоньку;
• останній рядок промовляє голосніше.

Не виправляйте кожну помилку посеред виступу. Краще разом повторити складне слово — наприклад, «посіваю» або «пашниця» — і знову пройти весь текст у ритмі. Посівальник промовляє побажання дзвінким речитативом або наспівом, крокуючи по кімнаті, тож сухе зазубрювання тут не обов’язкове.

Як дитині посівати

Зерно несуть у полотняній торбинці або в чистих глибоких кишенях. Під час посівалки його беруть долонею й розсипають по кімнаті: на поріг, долівку, стіл, покуть та ослін. Обряд супроводжується перехресним розсіванням зерна.

За звичаєм посівати ходять хлопчики та чоловіки. Перший чоловічий гість у новорічний ранок називається полазником і приносить у дім щастя та достаток. Посівальники спочатку сіють у власній домівці, а потім ідуть до хрещених батьків, родичів і сусідів.

Головний убір перед входом до кімнати знімають. Зерно не жбурляють у людей і не сиплють просто в обличчя: його розсіюють долонею по оселі.

Що робити із зерном після посівання

Посіяне зерно вважають оберегом і запорукою доброго врожаю. Тому його не вимітають одразу: за традицією воно лежить до заходу сонця або до Водохреща.

Після свят зерно не викидають у смітник. Його можна віддати курям або навесні змішати з посівним зерном і посадити в землю.

Слово віншувати означає урочисто вітати зі святом і бажати добра. А звертатися до господаря варто так: «Пане господарю!» — це кличний відмінок. У побажанні можна сказати: «Пане господарю, прийміть наше зерно й добрі слова!»