Що таке синтаксичний розбір словосполучення і як його зробити?

Синтаксичний розбір словосполучення — це граматичний аналіз його будови та зв’язку між словами. Під час розбору визначають головне й залежне слова, ставлять питання, з’ясовують частиномовне вираження компонентів, спосіб підрядного зв’язку та будову словосполучення.

Такий розбір дає змогу з’ясувати, як слова поєднані за змістом і граматично. Залежне слово уточнює значення головного, а форма зв’язку показує, чи поєднані вони узгодженням, керуванням або приляганням.

Покроковий алгоритм: як робити синтаксичний розбір словосполучення

Розбір виконують послідовно: спочатку знаходять словосполучення в реченні, потім визначають його компоненти, будову та зв’язок між словами.

Виділення з речення та визначення компонентів

1. Виділіть словосполучення з речення. Знайдіть поєднання повнозначних слів, пов’язаних за змістом і граматично. У реченні «Крута балка починалася одразу ж за селом» словосполучення — «крута балка».
2. Знайдіть головне й залежне слова та поставте питання. Від головного слова поставте смислове питання до залежного. У словосполученні «дихав пахощами» головне слово — «дихав», залежне — «пахощами»; дихав чим?
3. Визначте частини мови. Назвіть, якими частинами мови виражені обидва слова. У словосполученні «росяних трав» головне слово «трав» — іменник, залежне «росяних» — прикметник.
4. Визначте будову словосполучення. Словосполучення з двома повнозначними словами є простим, а з трьома або більше — складним. Наприклад, «пахощами росяних трав» — складне словосполучення.
5. Визначте тип за головним словом. Іменне словосполучення має головним іменник, прикметник, числівник або займенник; дієслівне — дієслово; прислівникове — прислівник. Наприклад, «дуже швидко» — прислівникове, бо головне слово «швидко» є прислівником.
6. Установіть спосіб і вид синтаксичного зв’язку. З’ясуйте, чи поєднуються слова за допомогою закінчення, прийменника із закінченням або лише за змістом. Потім назвіть вид зв’язку: узгодження, керування чи прилягання. У словосполученні «оповитий тишею» залежне слово відповідає на питання оповитий чим? і має форму орудного відмінка без прийменника. Це безпосереднє слабке керування.

Графічне оформлення і схема розбору

7. Побудуйте графічну схему. Головне слово позначте хрестиком, від нього проведіть стрілку до залежного слова, а над стрілкою запишіть питання: «читаю швидко» — читаю × → як? швидко.

Класифікація словосполучень за головним словом і типом зв’язку

Спочатку визначте головне слово й поставте від нього питання до залежного. Потім з’ясуйте, якою частиною мови виражене головне слово і як саме компоненти поєднані між собою.

Види за частиною мови головного слова

Вид словосполучення	Яке слово є головним	Приклади
Іменникове	Іменник	крута балка, пахощі трав, мирне небо
Прикметникове	Прикметник	дуже здивований, вологий від дощу, оповитий тишею
Числівникове	Числівник	четверо друзів, сотий раз, тисячі учасників
Займенникове	Займенник	кожен із нас, щось цікаве
Дієслівне	Особове дієслово, інфінітив, дієприкметник або дієприслівник	дихав пахощами, повернутися від батьків, чекаючи зустрічі
Прислівникове	Прислівник	дуже швидко, сьогодні вранці, так гарно

Способи підрядного синтаксичного зв’язку

Спосіб зв’язку	Як його розпізнати	Як виражений зв’язок	Різновиди й приклади
Узгодження	Залежне слово уподібнюється до головного у формах роду, числа та відмінка	За допомогою закінчення	Повне: залежне слово узгоджується з головним у роді, числі й відмінку — росяних трав. Неповне: залежне слово узгоджується з головним не в усіх граматичних формах
Керування	Головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми	За допомогою закінчення або прийменника із закінченням; форма залежного слова при зміні головного не змінюється	Безпосереднє: без прийменника — дихав пахощами. Посереднє: із прийменником — звернення до присутніх. Сильне: зв’язок потрібен для лексичної повноти — пахощами трав. Слабке: зв’язок менш тісний
Прилягання	Залежне слово незмінюване, тому поєднується з головним лише за змістом та інтонаційно	Тільки за змістом	Залежним словом може бути прислівник, інфінітив, дієприслівник або незмінюваний прикметник: потреба порадитися, йдучи додому, кава по-віденськи

Різницю між узгодженням і керуванням можна побачити, якщо змінити головне слово. При узгодженні залежне слово змінюється разом із ним: цікава книга — цікавої книги. При керуванні залежне слово зберігає свою форму: читаю книгу — читав книгу — читатиму книгу.

Що не є словосполученням: 6 поєднань слів, які не можна виписувати для розбору

Для синтаксичного розбору виписують поєднання повнозначних слів, у якому одне слово залежить від іншого. Є шість випадків, які нагадують словосполучення, але ними не є.

1. Підмет і присудок. Це граматична основа речення, а не словосполучення: цвітуть вишні, мир настане, хлопець читає. Між словами є предикативний зв’язок, а не підрядний.
2. Однорідні члени речення. Слова, пов’язані сурядним зв’язком, не утворюють словосполучення: батьки і діти, дівчата і хлопці, Максим і Тетяна. Жодне слово тут не залежить від іншого.
3. Службове слово з повнозначним. Прийменник, сполучник або частка самі не утворюють словосполучення з повнозначним словом: під небом, для тебе, над вербою, протягом року. У поєднанні під небом прийменник під лише допомагає пов’язати слова, але не є головним чи залежним словом.
4. Фразеологізм або стійкий ідіоматичний вираз. Це неподільний вислів, який за значенням дорівнює одному слову, тому його не розбирають як вільне словосполучення: накивати п’ятами, дати відкоша, гордіїв вузол, жити душа в душу. Усередині такого виразу слова не поєднуються вільно.
5. Складена форма дієслова або ступеня порівняння. Поєднання буду вчити, буду читати, більш успішний, найбільш урочисто, менш уважний є однією граматичною формою, а не словосполученнями.
6. Складний числівник або складна власна назва. Двадцять три є однією лексичною одиницею, а Північний полюс і Президент України — єдиними найменуваннями, а не вільними словосполученнями для такого розбору.

Зразки письмового й усного синтаксичного розбору

Приклади письмового розбору словосполучень із речень

У реченні Крута балка починалася одразу ж за селом виділяємо словосполучення крута балка. У реченні Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав є кілька словосполучень. Їхній письмовий розбір можна оформити так:

Словосполучення	Питання та компоненти	Характеристика	Схема
крута балка	балка яка? крута; головне слово — балка, залежне — крута	іменникове; повне узгодження; просте	балка ← яка? крута
оповитий тишею	оповитий чим? тишею; головне слово — оповитий, залежне — тишею	прикметникове; безпосереднє слабке керування; просте	оповитий ← чим? тишею
дихав пахощами	дихав чим? пахощами; головне слово — дихав, залежне — пахощами	дієслівне; безпосереднє слабке керування; просте	дихав ← чим? пахощами
пахощами трав	пахощами чого? трав; головне слово — пахощами, залежне — трав	іменникове; безпосереднє сильне керування; просте	пахощами ← чого? трав
росяних трав	трав яких? росяних; головне слово — трав, залежне — росяних	іменникове; повне узгодження; просте	трав ← яких? росяних

У словосполученні крута балка залежне слово змінюється разом із головним: крута балка — крутої балки. Це узгодження. У словосполученні пахощами трав іменник пахощами вимагає від залежного слова певної відмінкової форми: пахощами чого? — трав. Це керування.

Узгодження можна замінити керуванням, не змінюючи основного значення: вишневий торт — торт із вишень, Тарасове життя — життя Тараса. Форма прикметника або присвійного прикметника замінюється іменником із прийменником чи без нього.

Зразок усного формулювання розбору

— Малювати в альбомі — словосполучення. Головне слово — малювати, залежне — в альбомі. Від головного слова ставимо питання: малювати в чому? — в альбомі. Головне слово виражене дієсловом, залежне — іменником альбомі з прийменником в, тому словосполучення дієслівне.

Слова пов’язані за змістом і граматично. Граматичний зв’язок передають прийменник в і закінчення -і. Це керування. Оскільки залежне слово поєднується з головним за допомогою прийменника, керування посереднє. Словосполучення просте, бо має два повнозначні компоненти: малювати і альбомі.

Письмова схема такого розбору: малювати ← в чому? в альбомі.