«Зрештою» чи «з рештою»: як писати за правописом?

Зрештою пишемо разом, якщо це прислівник зі значенням «після всього», «нарешті». З рештою пишемо окремо, коли маємо прийменник з та іменник решта: з рештою учнів, з рештою книжок. Розділові знаки залежать від ролі слова в реченні.

«Зрештою» разом: якщо це прислівник

Прислівник зрештою відповідає на питання коли? або як? та означає «нарешті», «після всього». Його можна замінити словами врешті-решт або нарешті.

• Зрештою Андрій не витерпів.
• Зрештою ми домовилися.
• Вона зрештою погодилася на зустріч.

У цьому значенні зрештою є обставиною, тому комами його не виділяємо:

Зрештою він погодився.

Тут слово можна замінити на врешті-решт: Врешті-решт він погодився. Кома не потрібна.

Є й простий тест: якщо між з і рештою не можна вставити додаткове слово, це прислівник, який пишемо разом. У сполуці з рештою вставка можлива: з усією рештою.

«З рештою» окремо: якщо це «з іншими»

Сполука з рештою складається з прийменника з та іменника решта. Іменник решта вжито в орудному відмінку однини: з ким? з чим?

Перевірити написання можна заміною з рештою на з іншими:

Форма	Питання	Заміна	Приклад
зрештою	коли? як?	нарешті, врешті-решт	Зрештою ми все з’ясували
з рештою	з ким? з чим?	з іншими	З рештою учнів учитель поговорить пізніше

Порівняйте:

• Зрештою ми поїхали додому. — Нарешті поїхали.
• Ми поїхали з рештою учнів. — Поїхали з іншими учнями.

Окреме написання не залежить від того, про істот чи неістот ідеться:

• з рештою присутніх;
• з рештою книжок;
• з рештою своїх однокласників.

У реченні Олекси Гуреєва вжито саме таку конструкцію: З рештою членів бригади Герасим Петрович обходився так само просто, по-товариському.

Коли «зрештою» виділяємо комами

Зрештою може бути вставним словом. У такому разі воно не є членом речення, не відповідає на синтаксичне питання, а поєднує думки, позначає їхню послідовність або підсумок.

Вставне слово виділяємо комами:

• Зрештою, не лишилося вибору.
• Тобі, зрештою, видніш.
• Кожен з нас, зрештою, вірив у перемогу.
• Жорстка централізація послабила міста, села і, зрештою, країну.

На початку речення кому ставимо після слова, у середині речення — з обох боків. Якщо зрештою стоїть наприкінці окличного речення, перед ним ставимо кому:

Та що це за неподобство, зрештою!

Вставне зрештою може підсумовувати перелік або завершувати думку:

Вона єднала, зрештою, з самою Батьківщиною.

У реченні Зрештою ми все завершили кома не потрібна: слово має значення «нарешті» й виступає обставиною.

«І зрештою», «а зрештою», «зрештою ж»

Якщо зрештою є вставним словом після сполучника, його виділяємо комами:

• І, зрештою, країна від цього виграла.
• Та, зрештою, рішення залишилося за вами.
• А, зрештою, що тут зміниться?

У сполученні а зрештою слово іноді має значення проте, втім. Тоді воно є частиною протиставної конструкції, а не вставним словом:

А зрештою напише комусь про те сама.

У цьому значенні вислів можна замінити на а втім або а проте. Також можливі слова однак, все ж, усе-таки.

Частка ж не змінює написання слова:

• Зрештою ж треба було все перевірити.
• А зрештою ж ніхто не заперечував.

Розділові знаки залежать від будови всього речення, а не від самої частки.

Не «зрештою» через дефіс

Написання зрештою через дефіс є орфографічною помилкою. В українській мові це слово пишемо тільки разом: зрештою.

Наголос падає на кореневий голосний е: зре́штою. Слово незмінюване. Воно утворилося внаслідок злиття прийменника з іменниковою основою.

Іменник решта походить із польської мови — reszta. Українські відповідники — лишок і лиш. У словнику Бориса Грінченка зафіксовано також прислівники упослі́ та упослі́д зі значеннями «після», «нарешті», «на закінчення». У сучасній українській мові звичний варіант — зрештою.

Чим замінити «в кінці кінців»

Вислів в кінці кінців є ненормативною російською калькою. Конструкція у кінцевому рахунку також належить до нерекомендованих рідковживаних кальок.

Залежно від контексту використовуйте:

• зрештою;
• врешті-решт;
• кінець кінцем.

Порівняйте:

• Зрештою ми знайшли відповідь.
• Врешті-решт ми знайшли відповідь.
• Кінець кінцем ми знайшли відповідь.

Врешті-решт пишемо через дефіс, а кінець кінцем — окремо, у два слова.