Синонім до слова МЕТЕЛИЦЯ: літературні й діалектні назви

Метелиця — це сильний вітер зі снігом; найзвичніші синоніми — завірюха, хуртовина, заметіль і віхола.

Коротко: для нейтрального тексту підійдуть хуртовина й заметіль, для художнього — віхола чи сніговиця. Розмовні та діалектні назви додають місцевого або емоційного відтінку.

Які є відповідники

Слово	Відтінок значення або вживання
завірюха	Основний синонім у цьому ряду
хуртовина	Сильний вітер зі снігом, що затягує простір білою пеленою; нейтральне літературне слово
заметіль	Сильний вітер із випаданням або підняттям снігу
віхола	Снігова буря, крутіж снігу в повітрі
хуга, завія	Хуга замітає дороги, а завія — сліди та шляхи
сніговій, сніжниця	Сніговій несе велику масу снігу; сніжниця — зимова негода зі снігом і похолоданням
хуговій, юга	Хуговій — тривала виюча буря в лісі або полі; юга — холодна сніжна негода, імла чи вітер зі снігом

Про два найближчі слова є окремі статті: синоніми до слова «хуртовина» і синоніми до слова «завірюха».

У розмові трапляються хвища, хугавиця, хурделиця, хурделя, хурдига й хуртеча. Наприклад, хурдига — сильна завірюха, що засипає дороги, а хуртеча — снігова круговерть, яка гуде й стугонить.

У художньому тексті можна зустріти сніговицю та крутію; останнє слово рідковживане й означає завію, що свистить у степу. Серед діалектних назв є віхало, завійниця, заметільниця, замета, кушпела, кура, фуга, фурделиця, хвижа, хиза, охиза та шаруга. Наприклад, кушпела миттєво замітає сліди, а хиза й охиза пов’язані з негодою під час тріскучих морозів.

Для дуже сильної бурі є слова буран і пурга: буран переважно асоціюється зі степом, а пурга — з тривалою лютою завірюхою в тундрі чи горах. Поземок і поземка — не зовсім те саме, що метелиця загалом: так називають низовий вітер, який жене сухий сніг над самою землею.

Як вибрати слово й скласти речення

У прогнозі погоди або науковому тексті доречніші нейтральні назви: хуртовина, заметіль, поземок, снігова буря. Для опису природи можна взяти віхолу, завію чи сніговицю. А діалектні слова на кшталт кушпели або хурдиги краще залишити для художнього тексту, де важливий місцевий колорит.

Слова можна поєднувати з дієсловами й прикметниками, які передають силу та рух негоди: люта хуртовина розгулялася, білий сніг мете, завія крутить над полем, віхола вщухла. Про низовий рух снігу точніше сказати: поземок сіє сухий сніг уздовж дороги.

В українській літературі ці назви теж працюють по-різному. Олесь Гончар писав про «хуртечу за вікном», що «гуло-стугоніло», Андрій Малишко — «і свистить в степу завія, і зникає крутія», а Іван Драч — «хурделяє хуга хуртовинна».

Не плутайте «метелицю» з «метель»

Форма метель — суржикова; українською кажуть метелиця або заметіль.

Натомість метіль — справжня діалектна назва завірюхи: «Метіль мете, пурга снігами сіє».

У слова метелиця є й інші значення. Так називають традиційний український народний танець-пісню з динамічною зміною фігур і музичним розміром 2/4; його хореографія імітує кружіння завірюхи. А вислів закружляти метелицею означає швидко кружляти у вихорі. У фольклорі зафіксовано й побажання: «Бодай того коваля метелиця замела».

Слово метелиця наголошують на другому складі: метéлиця. У відмінюванні: метелицею — орудний відмінок однини, метелице — кличний, метелиць — родовий множини.