Перейти до вмісту

Синоніми до слова ХУРТОВИНА: вживання в українській мові

Дідух Соломія5 хв читання

Синоніми до слова ХУРТОВИНА: вживання в українській мові
У цьому матеріалі

До слова хуртовина є чимало відповідників: завірюха, віхола, метелиця, заметіль, хуга, завія, сніговій та інші. Усі називають сильний вітер зі снігом, але звучать по-різному й пасують до різних текстів.

Вибір залежить від контексту. Для опису зимової негоди природно звучать завірюха або заметіль. Якщо йдеться про бурхливі події, війну чи тяжкі часи, доречні переносні образи: «хуртовина історії» чи «завірюха революції».

Які є синоніми до слова «хуртовина»

В українській мові є чимало назв зимової негоди, але не всі вони взаємозамінні. У нейтральному тексті доречні загальновживані слова, а діалектні й рідковживані краще залишити для художнього опису або народного мовлення.

Загальновживані відповідники

Ці слова зрозумілі широкому колу читачів і пасують до новини, підручника чи допису:

  • завірюха;
  • віхола;
  • метелиця;
  • заметіль;
  • хуга;
  • завія;
  • сніговій;
  • сніжниця;
  • буря.

Такі слова часто поєднуються з дієсловами звуку й руху: хуртовина реве, завірюха гуде, метелиця крутить, заметіль замітає дороги, віхола стелиться полем. Щоб перевірити, чи пасує слово, підставте його у своє речення й прочитайте вголос. «Завірюха замітає дорогу» звучить природно, а «буря замітає дорогу» — не зовсім: слово буря саме по собі не вказує на сніг.

Зважайте й на значення слова в контексті. Піщана негода в степу чи буря на морі не є хуртовиною зі снігом, тож снігові синоніми там не підійдуть.

Розмовні, поетичні й діалектні назви

У нейтральному тексті ці слова можуть звучати незвично, зате в художньому описі чи народному мовленні додають колориту:

  • хурделиця — розмовна назва сильної хуртовини з хурчанням вітру;
  • хуртеча — розмовне слово про люту заметіль;
  • хурделя — розмовна назва тієї самої негоди;
  • хурдига — розмовна назва хуртовини;
  • сніговиця — розмовне слово про сніжну негоду;
  • хвища, хугавиця — розмовні назви завірюхи;
  • віхало, заметільниця, метіль — діалектні назви заметілі. Зі словом метіль варто бути обережними: є омонім зі значенням «метелик», тож фразу можна зрозуміти по-різному;
  • завійниця, замета, заметь — діалектні назви негоди. Замета й заметь можуть також означати замет або кучугуру;
  • кура, кушпела — діалектні назви, пов’язані і зі сніговою негодою, і з курявою чи клубами пилу в повітрі;
  • хвижа, хиза, охиза, фуга, фурделиця — місцеві назви хуртовини, які поза відповідними говірками зрозуміють не всі;
  • шаруга — діалектне слово на позначення хуртовини, негоди загалом або негожої пори;
  • крутія, сніговійниця, снігокрутниця, хуговій, юга — рідковживані назви снігової негоди, які трапляються переважно у словниках і художній стилізації.

Чим відрізняються синоніми до «хуртовини»

Що таке хуртовина

Хуртовина — це сильний вітер зі снігом: він крутить і жене сніг, погіршує видимість і ускладнює рух. Заметіль називає те саме явище. Інші синоніми можуть мати додаткові значення або належати до діалектного чи переносного мовлення, тому не завжди підходять замість слова хуртовина.

Слова з додатковими значеннями

Деякі назви хуртовини в інших контекстах означають зовсім інше. Це варто враховувати, добираючи слово:

  • замета і заметь — також сніговий замет, кучугура;
  • кушпела — ще й піднятий стовп або клуби пилу;
  • кура — курява чи пилюка в повітрі;
  • метіль — омонім до слова зі значенням «метелик»;
  • хурдига — у застарілому вживанні в’язниця, тюрма;
  • завійниця — народна назва гострого пекучого болю в животі або грудях;
  • фуга — у діалектах хуртовина, у музиці поліфонічна форма, а в столярній справі паз між дошками.

Вислів «на вулиці фуга» зрозуміють як опис погоди лише там, де читач знає це діалектне значення. У нейтральному тексті природніше написати заметіль або завірюха.

Переносне вживання

Хуртовина, завірюха і віхола можуть називати бурхливі суспільні події: війни, повстання, революції та потрясіння. У мемуарах і публіцистиці звичні вислови на кшталт «хуртовина революції» чи «завірюха воєн».

У розмовному мовленні хуга та хуговій можуть означати сварку, чвару чи сімейну колотнечу: «зранку в хаті знову хуга». Такі слова вживають і для опису заметілі, і для сварки.

Хуртовина також може означати нещастя, знегоди, тяжкі часи чи випробування долі. У поезії доля може «мести» людину, наче заметіль дорогу. У художньому мовленні слово стає образом стрімкого обертання: хуртовина звуків, хуртовина з квіток. У поетичному контексті вислів «куль хуртовина» описує інтенсивний обстріл.

Для опису погоди обирайте нейтральні синоніми, а переносні значення залишайте для образного мовлення: у звіті про роботу комунальних служб такі образи недоречні.

Як уживати слово «хуртовина» в реченні

Слово нейтральне, тож добирайте до нього відповідні слова. У художньому мовленні хуртовина реве, гуде, крутить, замітає, стелиться чи гасає. Такі сполучення можна шукати й у словниках уживань: замість простого «була хуртовина» описати, що вона робить.

Приклади:

  • За вікном хуртовина замітає дорогу — автобус із села, мабуть, не приїде.
  • Угору по схилу йшли важко: віхола стелилася просто над землею, і видно було метрів на десять.
  • Метелиця гасає над полем так само несподівано, як починалася, — і раптом стає тихо.
  • Вранці після завірюхи вулиці замело так, що машини на парковці перетворилися на білі горби.

Розмовні назви негоди теж можна вживати, але важливо правильно їх писати: нормативна форма — хурделиця, а хуртелиця — орфографічна помилка. Для шкільного твору перевірте написання слова.

Тарас Шевченко наділив хуртовину голосом:

Реве, стогне хуртовина,
Котить, верне полем.

У цих рядках хуртовина «реве» й «стогне», а сніг «котить, верне» полем. Такий опис робить негоду дійовою особою. Подібний прийом можна використати й у власному тексті: дібрати дієслова, які передають її рух і звук.

Михайло Коцюбинський ужив синонім хуга:

В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу.

Тут хуга — звичайна назва заметілі. Це загальновживане слово, яке природно звучить у художньому тексті.

Дідух Соломія

Текст

Дідух Соломія

Пише про те, що ми щодня бачимо в текстах, але не завжди знаємо, як правильно: слова, які легко переплутати, наголоси, коми та інші мовні дрібниці. Раніше працювала коректором, тож коли виникає сумнів, звикла не гадати, а відкривати словник і перевіряти. Особливо подобаються питання, на які є чітка відповідь без зайвих пояснень: розібралися за одне речення — і можна рухатися далі.

Інші матеріали

Стало в пригоді? Перекажіть далі

Залишити коментар

Прізвища на -ин, -ін, -їн у давальному відмінку тепер можуть мати закінчення -ові, а не тільки звичне -у.

Василишину — тепер можна й Василишинові