Наголос у слові ШОФЕР: відмінки, множина й звідки взялося слово

Правильно — шофе́р, з наголосом на другому складі, на «е». Він не зміщується в жодній формі: шофе́ра, шофе́рові, шофе́ри, шофе́рів. Вимова «шо́фер» — помилка, що виникла під впливом розмовної російської та білоруської.

Як відмінюється

Відмінок	Однина	Множина
Н.	шофе́р	шофе́ри
Р.	шофе́ра	шофе́рів
Д.	шофе́рові, шофе́ру	шофе́рам
Зн.	шофе́ра	шофе́рів
О.	шофе́ром	шофе́рами
М.	на шофе́рові, шофе́рі	на шофе́рах
Кл.	шофе́ре	шофе́ри

У множині теж шофе́ри, а не «шофера́».

Звідки взялося слово

Французьке chauffeur означає буквально «кочегар, той, хто гріє». Так спершу називали кочегарів парових автомобілів. У французькій наголос падає на останній склад — і українське шофе́р його зберегло. У російській норма шофёр, а «шо́фер» там — просторіччя; у білоруській навпаки: шо́фер, шо́феры. Звідси й тягнеться хибний наголос у розмові.

Споріднені слова і значення

Наголос на «е» лишається і в похідних: шофе́рів (прикметник «належний шоферові»), шофе́рський, шофе́рство. У класиків: «шоферову дворічну дитину» (Олесь Гончар), «доторкнувся рукою до шоферового плеча» (Юрій Збанацький).

Шофер — водій саме автомобіля. Водія мотоцикла, трамвая, комбайна чи іншого рухомого механізму шофером зазвичай не називають. Синонім — водій.

Як запам’ятати

Підказка: шофе́р, інжене́р, режисе́р — усі три слова прийшли з французької, і в усіх наголос на останньому складі.

Хибний наголос часто приходить з російської. Те саме буває з наголосом у слові «граблі».

У реченнях

«Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофе́р наддавав ходи» (Олесь Досвітній). «За стерном сиділи шофе́ри у військових пілотках» (Петро Панч). «За шофе́ра ми поставили тракториста Серьогу» (Юрій Яновський).

Більше слів для тренування — у розділі про наголоси, у яких найчастіше помиляються.