Наголос у слові ГРАБЛІ: як не помилитися в родовому відмінку

Правильно — граблі́, наголос на останньому складі. Варіант «гра́блі» з наголосом на першому складі — це російська норма: у російських словниках справді «гра́бли», звідти й плутанина.

Коротко: граблі́. У родовому відмінку нормативні обидві форми — грабе́ль і граблі́в.

Відмінки: наголос тримається закінчення

Слово вживається тільки в множині, тож і відмінюється лише в множині.

Відмінок	Форма
називний	граблі́
родовий	грабе́ль, граблі́в
давальний	грабля́м
знахідний	граблі́
орудний	грабля́ми
місцевий	(на) грабля́х
кличний	граблі́

Зверніть увагу: у давальному, орудному й місцевому наголос стоїть на закінченні — грабля́м, грабля́ми, на грабля́х.

У родовому можливі два варіанти, і обидва нормативні. «Немає грабе́ль» і «немає граблі́в» — рівноправні, вибір тут вільний.

Чому в слова немає однини

Однини в цього слова немає — як у «дро́ва», «двері», «ножиці». Кажемо «одні граблі», «двоє граблів». Форми «грабля» в словниках немає: нормативне слово — лише в множині. Про інші слова, що живуть тільки в множині, є окрема стаття про наголос у слові ДРОВА — там, зокрема, видно, що спільна в них лише множинність, а наголос різний: дро́ва, але граблі́.

Звідки взялося слово

Воно походить від праслов’янського grabiti — «згрібати, грабати». Тобто граблі буквально названі за роботу, яку роблять: гребуть, згрібають скошені стебла й розпушують землю.

Наступити на ті самі граблі

Вислів «наступати на ті самі граблі» означає повторювати ту саму помилку. З наголосом у цьому слові на ті самі граблі наступає чимало людей.

Словники фіксують це слово й у художньому тексті. В Івана Нечуй-Левицького читаємо: «Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись». А в Якова Щоголова: «Юрба в’язальниць молодих ішла з граблями на покоси» — тут добре видно орудний відмінок із наголосом на закінченні.

Є в граблів і друге значення — сільськогосподарська машина для згрібання сіна чи соломи з кінною або тракторною тягою. Кажуть «кінні граблі».

Як запам’ятати

Уявіть держак: він довгий і винесений на кінець. Так і наголос у цьому слові стоїть на останньому складі — граблі́.

Друга підказка — скажіть уголос «грабля́ми» або «на грабля́х»: наголос тут на закінченні, як і в самому слові граблі́.

Більше слів, у яких найчастіше помиляються з наголосом, зібрано на сторінці «Наголоси».