Перейти до вмісту

«Гуляти по місту» чи «гуляти містом»: як правильно казати й писати

Марко Дубчак3 хв читання

«Гуляти по місту» чи «гуляти містом»: як правильно казати й писати
У цьому матеріалі

Якщо йдеться про прогулянку містом, природніше українською сказати гуляти містом. Сполуку гуляти по місту можна почути в розмові, але в нейтральному письмі її краще замінити безприйменниковою формою.

Коротка відповідь: як правильно

Правильний і стилістично нейтральний варіант — гуляти містом. Тут орудний відмінок без прийменника передає рух певним простором: Ми щовечора гуляємо містом, Я люблю блукати старовинним містом.

Чому орудний відмінок позначає простір руху

Форма містом показує, яким простором відбувається рух або яким шляхом хтось іде. Така модель властива українській мові після дієслів ходити, бігти, їхати, гуляти та мандрувати.

Орудний відмінок у таких конструкціях відповідає на питання яким шляхом? або яким простором?. Наприклад: Діти бігли полем, Туристи простували лісом, Ми пливли річкою.

Закінчення іменника вже передає значення руху через простір або вздовж нього, тому додатковий прийменник тут не потрібен: Вона йшла вулицею до вокзалу, Мандрівники їхали степом.

Картка-правило: на картці фраза «Гуляти містом», слово «містом» підкреслене суцільною лінією; поруч лежить блокнот.

Отже, у вислові гуляти містом форма містом називає простір, яким людина пересувається, а не місце, де вона просто перебуває.

Звідки взявся варіант «по місту»

Сполука гуляти по місту поширилася під впливом буквального перекладу російського вислову гулять по городу. У російській мові прийменник по з давальним відмінком регулярно передає рух певною територією.

Українська мова для цього значення часто має іншу, безприйменникову модель: ходити містом, мандрувати країною, їхати селом. Тому надмірне копіювання конструкцій із по може витісняти природніші українські форми.

У побутовій розмові вислів гуляти по місту можна почути, і його зміст зрозумілий. Проте в офіційному, публіцистичному та художньому текстах доречніше написати гуляти містом: У програмі фестивалю — вечірня прогулянка містом.

Пари для порівняння: як замінити конструкції з «по»

Коли по лише позначає рух територією, конструкцію можна перебудувати за допомогою орудного відмінка.

Небажаний варіантПриродніший варіант
гуляти по містугуляти містом
йти по вулиційти вулицею
подорожувати по світуподорожувати світом
бігти по дорозібігти дорогою
блукати по лісублукати лісом
спускатися по сходахспускатися сходами
ходити по кімнатіходити кімнатою
плисти по річціплисти річкою

Коли прийменник «по» залишається доречним

Прийменник по не є забороненим: його вживають у різних значеннях, і замінювати кожну таку конструкцію орудним відмінком не потрібно.

  • Розподіл: роздати по яблуку, чергувати по двоє, заплатити по сто гривень.
  • Рух із торканням фізичної поверхні: гладити по голові, плескати по плечу, водити рукою по столу.
  • Мета дії: піти по воду, піти по хліб, прийти по допомогу.
  • Сфера обов’язків або посада: наказ по інституту, черговий по вокзалу.
  • Часові межі та сталі вислови: по обіді, з першого по десяте травня.

Отже, вибір залежить від значення. У вислові гуляти містом названо простір руху, а в піти по хліб — мету, тому ці конструкції мають різну будову.

Як швидко перевірити себе

Щоб не вагатися під час письма, достатньо визначити, що саме означає сполука з назвою місця.

  1. Перевірте, чи описує речення рух відкритим простором, територією або шляхом: містом, лісом, стежкою, парком.
  2. Поставте іменник в орудний відмінок без прийменника: парком, набережною, коридором. Наприклад: гуляти парком, йти набережною.
  3. Прочитайте отримане речення. Якщо зміст не змінився, залишайте безприйменниковий варіант: Ми гуляли містом до вечора.
  4. Якщо йдеться не про шлях, а про перебування в межах місця, уживайте у або в: Зустрінемося в місті, Ми гуляємо в парку.

Коротка підказка така: рух простором — містом, парком, вулицею; перебування в місці — у місті, у парку, на вулиці.

Марко Дубчак

Текст

Марко Дубчак

Редактор сайту «Пиши грамотно». Десять років працював із чужими текстами — від новин до інструкцій — і за цей час помітив, як одні й ті самі помилки вперто переходять із тексту в текст. Пише про складніші випадки: коли правило має винятки, можливі кілька варіантів або навіть словники не дають однозначної відповіді. Вважає, що просто виправити помилку недостатньо — важливо пояснити, чому правильно саме так.

Інші матеріали

Стало в пригоді? Перекажіть далі

Залишити коментар

Прізвища на -ин, -ін, -їн у давальному відмінку тепер можуть мати закінчення -ові, а не тільки звичне -у.

Василишину — тепер можна й Василишинові