Наголос у слові ВИШИВАНИЙ: де він стоїть у «вишитий», «вишивка» та «вишиванка»

Правильно — виши́ваний: наголос падає на другий склад, «ши». У формах він залишається там само: виши́вана сорочка, виши́ваного рушника, виши́вані. Не вишива́ний і не ви́шиваний.

Як відмінюється слово «вишиваний»

Наголос не змінюється ні за родами, ні за відмінками. Ось форми слова:

Відмінок	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід	Множина
Називний	виши́ваний	виши́вана	виши́ване	виши́вані
Родовий	виши́ваного	виши́ваної	виши́ваного	виши́ваних
Давальний	виши́ваному	виши́ваній	виши́ваному	виши́ваним
Знахідний	виши́ваний	виши́вану	виши́ване	виши́вані
Орудний	виши́ваним	виши́ваною	виши́ваним	виши́ваними
Місцевий	на виши́ваному / на виши́ванім	на виши́ваній	на виши́ваному	на виши́ваних

Чому споріднені слова плутають

У споріднених словах наголос може стояти на різних складах. Порівняйте:

• вишива́ти, вишива́й, вишива́тиму;
• ви́шити, ви́шита, ви́шите, ви́шиті;
• ви́шивка;
• вишива́нка, вишива́льниця;
• виши́ваний.

Доконаний вид із префіксом «ви-» бере наголос на префікс: ви́шити, ви́шитий. Так само розрізняються викида́ти і ви́кидати: у дієслові доконаного виду наголос переходить на «ви-».

У недоконаному вишива́ти наголос залишається на «ва», а в слові виши́ваний — на «ши». Тому: «рушник ви́шитий хрестиком», але «виши́ваний рушник»; «мама ви́шила», але «мама вишива́є».

Що означає «вишиваний»

Слово вживають і як дієприкметник до вишивати, і як прикметник зі значенням «оздоблений вишивкою».

• Дієприкметник: «З-під її тонких пальців виходили.. вишивані барвистими шовками квіти» (Кобринська). У Самійленка: «У мене була зелена запаска, по берегах жовтим шовком вишивана».
• Прикметник: «Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова» (Кропивницький). У Микитенка: «Підлогу позастилано ряднинками, на вікнах вишивані рушники».

Як вимовити й запам’ятати

Орфоепічний словник подає вимову так: [виешиванией]. Перший склад ненаголошений: звук вимовляється коротко, а ненаголошені [е] й [и] можуть звучати близько один до одного. Схожі сумніви щодо наголосу виникають і в прикметнику бурштиновий.

Ще одна підказка — ім’я Василь Виши́ваний. Так українські вояки прозвали архікнязя Вільгельма Габсбурга: один із солдатів-українців подарував йому вишиту сорочку, яку той носив у полку й поза ним. У прізвиську наголос саме на «ши».