Жанр твору «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка

«Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість. У розширеному літературознавчому визначенні — реалістична соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка.

Це твір епічного роду, написаний у напрямі реалізму. Автор — Іван Семенович Нечуй-Левицький.

Коротко для контрольної: рід — епос; напрям — реалізм; жанр — соціально-побутова повість; розширене визначення — соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка.

Чому це соціально-побутова повість

Соціальна

Твір показує суспільне життя українського селянства в перші десятиліття після скасування кріпосного права 1861 року. Родина Кайдашів свариться не лише через особисту неприязнь, а й через землю, майно та матеріальні статки.

Соціальний конфлікт у повісті переплітається з психологічним: різні покоління не хочуть поступатися одне одному, а егоїзм поступово витісняє повагу до батьків і милосердя.

Побутова

Події розгортаються навколо щоденного життя селянської родини: праці, одруження, господарства, розподілу хати й майна. Причинами сварок стають, здавалося б, дрібниці — кухоль, мотовило, полотно, курка, кабан, яйця та межова груша.

Саме тому побутові деталі тут важливіші за ефектні пригоди. Через них видно, як прагнення володіти майном руйнує родинну спорідненість.

Повість

За обсягом і способом розгортання подій «Кайдашева сім’я» — повість, а не роман. У творі зображено життя однієї селянської родини, але події охоплюють тривалий час і показують кілька родинних конфліктів.

Твір складається з дев’яти розділів. Його композиція побудована на послідовному нагнітанні епізодів, сцен і гострих побутових колізій.

Хроніка

Повість-хроніка послідовно фіксує перебіг життя сім’ї протягом багатьох років. Події відбуваються одна за одною: сватання й одруження Карпа з Мотрею, одруження Лавріна з Мелашкою, конфлікти між невістками та свекрухою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька, поділ майна.

Тут немає однієї випадкової сварки, після якої все закінчується. Перед читачем — ціла історія родини, у якій побутові суперечки поступово стають способом життя.

Паспорт твору

Ознака	Відповідь
Автор	Іван Семенович Нечуй-Левицький
Літературний рід	Епос
Літературний напрям	Реалізм
Канонічний жанр	Соціально-побутова повість
Розширене жанрове визначення	Реалістична соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка
Тема	Життя й психологія українських селян у перші десятиліття після скасування кріпосного права
Ідея	Засудження дрібновласницького егоїзму, бездуховності та втрати людяності через жадібність до майна
Місце основної дії	Село Семигори на Київщині біля річки Рось
Кількість розділів	9

Реальним прототипом Кайдашів була сім’я селян Мазурів із села Семигори, відома постійними сварками та бійками.

Чому це не роман, комедія і не драма

Роман зазвичай охоплює ширше коло персонажів, подій і суспільних процесів. У «Кайдашевій сім’ї» головна увага зосереджена на житті однієї родини, тому канонічно твір визначають як повість.

Комедія і драма — це жанри драматичного роду. «Кайдашева сім’я» належить до епосу: у ній є авторська розповідь, описи природи, портрети героїв і пояснення подій.

Щоправда, численні діалоги роблять повість схожою на драматичний твір. Герої багато сваряться й сперечаються, а сцени конфліктів легко уявити на сцені. Але сама діалогічна побудова не змінює літературного роду.

У творі багато смішного, проте це не класична комедія. Комізм поступово переходить у трагедію морального здичавіння: родичі через майно втрачають людяність. Тому про повість можна говорити як про сатирично-гумористичну, а окремі епізоди мають трагікомічне звучання. Водночас у шкільній відповіді жанром слід називати саме соціально-побутову повість, а не трагікомедію.

Як створюється комічне

Нечуй-Левицький використовує гумор, сатиру, іронію, сарказм, гіперболізацію побутових сцен, народну мову, фразеологізми, прислів’я та приказки.

• Гумор виникає з кумедних ситуацій і поведінки героїв. Наприклад, баба Палажка поширює плітки й виступає в селі народною знахаркою.
• Сатира викриває жадібність, забобонність, лицемірство та духовну обмеженість персонажів.
• Іронія помітна в репліці Лавріна про стільчик під ноги для маленької Мелашки коло діжі.
• Сарказм звучить у глузуванні Мотрі над бідним селом Западинці, де, за її словами, можна бігати без спідниці по яру.
• Гіперболізація перебільшує побутові сцени, щоб виразніше показати моральні вади героїв.

Автор висміює і забобонність. Показовою є абсурдна шептана молитва баби Палажки: «Сарандара, марандара, гаспида угас…».

Комічними бувають і портретні порівняння. Марусю Кайдашиху після того, як вона загубила очіпок, автор порівнює з комолою безрогою коровою. Очі баби Палажки нагадують йому витрішкуваті очі жаби, а одна з персонажок описана як «куслива, як муха в Спасівку».

Сміх тут не просто розважає. За ним видно серйозну проблему: побутові сварки перетворюють близьких людей на непримиренних ворогів.

Два фінали повісті

Важливо не плутати первісну й пізнішу редакції твору.

У першій редакції, надрукованій 1879 року, груша всихала, і між сім’ями наставало тимчасове примирення. У редакції 1887 року Нечуй-Левицький змінив розв’язку: груша продовжувала родити, а ворожнеча Кайдашів не мала кінця.

Різниця між фіналами змінює жанрове звучання твору. У першому варіанті з’являється можливість примирення. У другому конфлікт залишається відкритим, а груша стає символом безглуздої та нескінченної міжусобиці.

Зміну редакції пов’язано також із цензурними обставинами. Російська імперська цензура вимагала вилучити сцени перебування прочан у київських монастирях із шостого розділу. Київське видання 1887 року вийшло зі зміненими автором початком і кінцем.

Типові пастки в тестах

• Якщо питають про рід, відповідь — епос, а не драма, хоч у творі багато діалогів.
• Якщо питають про напрям, відповідь — реалізм.
• Якщо питають про жанр, основна відповідь — соціально-побутова повість.
• Якщо потрібне розгорнуте визначення, пишуть: реалістична соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка.
• Трагікомедія може описувати трагікомічне звучання окремих епізодів, але не є канонічною жанровою відповіддю.
• Діалоги й сценічність не роблять твір драмою, а значний часовий проміжок не перетворює його на роман.

Тож формула для запам’ятовування проста: «Кайдашева сім’я» — епічний твір реалістичного напряму, соціально-побутова повість із сатирично-гумористичними рисами та хронікальним розгортанням подій.