Де наголос у слові «подруга» — на першому складі
У цьому матеріалі
Правильно казати по́друга — наголос падає на перший склад: по́-дру-га. Наприклад: «Моя по́друга надіслала повідомлення».
Коротко: нормативний наголос — по́друга. Варіант подру́га вважають помилковим: його не фіксують академічні словники української мови.
Чому не «подру́га»
Плутанина виникає через споріднені слова, у яких наголос зміщується: подру́жжя, подру́жній, подру́жити. Але це не означає, що так само треба вимовляти іменник по́друга.
У слові по́друга перший склад відкритий і наголошений. Голосний о вимовляємо чітко, не замінюємо його на у: по́-дру-га, а не подру́га.
Наголос зафіксований у СУМ-11, СУМ-20, Великому тлумачному словнику, орфографічному словнику, а також у словниках Бориса Грінченка та Григорія Голоскевича. Варіантного наголосу академічні словники не подають.
Для запам’ятовування можна уявити коротку фразу: по́друга — по́руч. Обидва слова починаються з наголошеного по́.
Як наголошувати слово в різних відмінках
Наголос у формах однини й множини залишається на першому складі.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | по́друга | по́други |
| Родовий | по́други | по́друг |
| Давальний | по́друзі | по́другам |
| Знахідний | по́другу | по́друг |
| Орудний | по́другою | по́другами |
| Місцевий | на/у по́друзі | на/у по́другах |
| Кличний | по́друго | по́други |
У давальному відмінку відбувається чергування: по́друга — по́друзі. Звук [г] переходить у м’який [з’].
В орудному відмінку правильно по́другою, із закінченням -ою: «Я пишаюся своєю по́другою».
Що означає слово «подруга»
Найчастіше по́друга — це дівчина або жінка, яка дружить із кимось:
- «Моя по́друга допомогла підготуватися до контрольної».
- «Ми з по́другами створили спільний чат».
Слово також може означати кохану, наречену або дружину. У такому значенні вживають і слова кохана, наречена, жінка, дружина, а ще сполуку друг життя.
Синоніми до слова по́друга: товаришка, приятелька, посестра, посестриця. Пестливі форми мають свої наголоси: по́дружка, але подру́женька і подру́жечка. Тут наголос уже не такий слухняний — любить прогулятися словом.
Споріднені слова
Чоловічий відповідник — рідковживане або застаріле слово по́друг: «Він був його по́другом». У формах цього іменника наголос також залишається на першому складі: по́друга, по́другові, по́другу, по́другом, по́друже.
Дієслово подругува́ти має інший наголос — на суфіксі -ува-. Тому спорідненість слів не гарантує однакового наголошення.
Для диктанту, виступу чи тесту запам’ятайте одну форму: по́друга. Саме її подають нормативні словники й шкільна мовна практика.
Стало в пригоді? Перекажіть далі