Який наголос у слові «напій»?

Правильно казати напі́й — з наголосом на другому складі. Варіант на́пій із наголосом на першому складі — помилковий.

Як вимовляти слово «напій»

«Напій» — іменник чоловічого роду. Так називають спеціально приготовлену рідину для пиття: гарячий напій, газований напій, ароматний напій.

Вимова: [нап’і́й]. У літературній українській мові іншого нормативного наголосу немає.

Порівняйте:

Правильно	Неправильно
напі́й	на́пій

У словосполученнях спиртні напої або алкогольні напої йдеться про рідини, приготовлені на спирті або зі спиртом.

Запам’ятати наголос допомагають рими: напі́й — прибі́й — воді́й. У всіх цих словах наголос на останньому складі.

Як наголошувати слово «напій» у відмінках

У непрямих відмінках однини й множини наголос переходить на голосний о: напо́ю, напо́їв, напо́ями.

Відмінок	Однина	Множина
Називний	напі́й	напо́ї
Родовий	напо́ю	напо́їв
Давальний	напо́ю, напо́єві	напо́ям
Знахідний	напі́й	напо́ї
Орудний	напо́єм	напо́ями
Місцевий	на напо́ї, у напо́ю, на напо́єві	на напо́ях, у напо́ях
Кличний	напо́ю	напо́ї

Наприклад: До обіду приготували кілька напо́їв, а на столі залишився один напі́й.

«Напій» як дієслово

Форма напі́й може бути не лише іменником, а й наказовою формою дієслова напоїти («напувати»):

• Напі́й коня.
• Напі́ймо подорожніх.
• Напі́йте тварин перед дорогою.

Наголос той самий, що в іменнику: напі́й. Розмежовує їх контекст: напій — рідина, а напі́й — прохання або наказ когось напоїти.

Близькі за значенням слова — питво, пиття, трунок, пійло, меди. Пійло має просторічний або зневажливий відтінок, трунок — синонім до нейтрального «напій».

У художніх текстах слово вживають і буквально, і образно: «наїдків та напоїв було трохи», «чудовий напій з маринованих черешень», «Життя людського пінистий напій».