«Ясноокий» — як правильно пишеться складний прикметник

Правильно — ясноокий: разом і з двома літерами «о» поспіль. Варіанти ясно-окий та ясно окий — орфографічні помилки.

Правильно: ясноокий
Неправильно: ясно-окий, ясно окий

Чому слово пишеться разом

Ясноокий — складний прикметник, утворений від словосполучення ясні очі. Між цими словами є підрядний зв’язок: очі які? — ясні. Складні прикметники, утворені від таких словосполучень, пишемо разом.

У слові поєдналися дві основи:

• ясн-;
• ок-.

Між ними стоїть сполучна голосна о. Тому на межі частин виходять дві «о» поспіль: ясн + о + ок → ясноокий. Це не випадкове подвоєння і не місце для дефіса — обидві голосні виконують свою роботу.

Так само разом пишемо прикметники ясночолий і яснозорий. А от ясно-окий було б можливе за сурядного зв’язку між частинами, якого тут немає.

Значення слова й приклади

У прямому значенні ясноокий — той, хто має світлі або ясні очі: блакитні, сірі чи зелені.

Біля вікна сидів ясноокий хлопець.
На світлині усміхається ясноока дівчина.

У переносному значенні слово описує проникливий, ясний і прозорливий погляд, а також щиру людину, чисту на думку. У художньому й народнопоетичному мовленні ясноокий може бути епітетом до зірок або квітів:

Серед степу помолюся
Зорям яснооким…

Так ужив прикметник Тарас Шевченко. У Марка Вовчка читаємо: «Така чорнобрива та ясноока», а Олесь Гончар у романі «Тронка» написав про «повненьку, яснооку Галю».

Синоніми до слова — яснозорий, світлоокий, а описово можна сказати з ясними очима. Прикметник ясноокий має художнє, поетичне та фольклорне забарвлення, тому особливо природно звучить у портретному описі або художньому тексті.

Як відмінюється «ясноокий»

Це прикметник твердої групи. Наголос падає на третій склад: ясноо́кий. Основа слова — ясноок-, закінчення — -ий.

Відмінок	Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід	Множина
Називний	ясноокий	ясноока	яснооке	ясноокі
Родовий	ясноокого	ясноокої	ясноокого	яснооких
Давальний	ясноокому	ясноокій	ясноокому	яснооким
Знахідний	ясноокого — істота; ясноокий — неістота	яснооку	яснооке	яснооких — істоти; ясноокі — неістоти
Орудний	яснооким	ясноокою	яснооким	ясноокими
Місцевий	на/у ясноокому, на/у ясноокім	на/у ясноокій	на/у ясноокому, на/у ясноокім	на/у яснооких
Кличний	ясноокий	ясноока	яснооке	ясноокі

Отже, у шкільному творі чи редакторській правці пишемо: ясноокий, ясноока, ясноокі — завжди разом, із двома «о» в середині.