Наголос у слові ВИПАДОК: як запам’ятати, відмінювання та сталі вислови
У цьому матеріалі
Наголос у слові «випадок» падає на перший склад.
Коротко: правильно — ви́падок, не випа́док.
Як запам’ятати наголос
Підказка — слова ви́сновок і ви́няток: у них, як і у слові ви́падок, наголошений префікс ви-. У віддієслівних іменниках чоловічого роду з цим префіксом наголос зазвичай падає саме на нього. Це зручна аналогія, але не універсальне правило для кожного слова, що починається на ви-.
Наголос у слові ви́падок не змінюється під час відмінювання. Тож кажемо у цьому ви́падку, кількох ви́падків, неща́сний ви́падок.
Відмінювання слова «випадок»
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ви́падок | ви́падки |
| Родовий | ви́падку | ви́падків |
| Давальний | ви́падкові, ви́падку | ви́падкам |
| Знахідний | ви́падок | ви́падки |
| Орудний | ви́падком | ви́падками |
| Місцевий | на ви́падкові, у ви́падку | у ви́падках |
| Кличний | ви́падку | ви́падки |
У звичних висловах
Наголос зберігається і в сталих сполуках:
- від ви́падку до ви́падку;
- на вся́кий ви́падок;
- про всяк ви́падок;
- неща́сний ви́падок.
Наприклад: У цьому ви́падку ми повинні діяти негайно. Або: Це був рідкісний ви́падок, коли все пішло за планом.
Словник української мови у 20 томах фіксує наголос на першому складі. Так само його подавав понад 100 років тому «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка.
Наголос на першому складі мають і слова до́нька та по́друга; інші слова, у яких часто помиляються, — у добірці «Наголоси».
Стало в пригоді? Перекажіть далі